Серпневі про-Читання 2018



1. Стаська Падалка «В очікуванні копірайтера»…не вау! Але цікава по формі книга…бо написана у формі діалогів, або навіть у формі пєси. Спершу навіть важко було сприймати інформацію за формою. Згодом – призвичаївся. Цікаво було дізнатися про «метод сніжинки» в написанні тексту. Короче, коли думаєте писати і є трохи часу на теорію з практичними завданнями – можна спробувати покреативити.
2. Девора Зак «Однозадачность» попала ко мне очень случайно…очень, но понравилась не только названием, но и изложенной концепцией фокусировки на одном деле за раз. Все вразрез с сегодняшним днем, когда «делать всего и много одновременно» просто стало велением времени. Все очень практично, доступно и понятно, а еще много интересных ссылок на исследования. Одна из топовых фраз книги для меня эта: «Стремление делать сразу много дел обычно усиливается, когда мы чувствуем, что больше зависим от возлагаемых на нас ожиданий, чем от своих приоритетов.» Прочтите при случае.
3.  Гюстав Лебон «Психология народов и масс». Утверждают, что эта книга на основе которой «создаются и будут создаваться все новые и новые рекламные, политические и медийные технологии». Психолог и социолог Лебон жил во второй половине 19-го, начале 20-го века. Есть несколько интересных моментов, но к ним вернусь через время… Да, вторую часть «Психология масс» нужно будет перечитать…как-то пронеслась быстро, без глубоких заметок. Особо запала в душу идея о том, что настоящая опасность для современной цивилизации заключается в том, что «люди потеряли всякую веру в абсолютную ценность принципов, на которых она держится». А это серьезно. Разве нет? Интересно, рекомендую.
4. Еріх Фромм «Мистецтво любові» вважається трохи не шедевром психологічної думки. Я читав, аби побачити наскільки Фромма можна вважати проникливим психологом та письменником водночас, чим вмотивовувався один із засновників неофройдизму та фройдо-марксизму. Ідея того, що любов – це діяльність виглядає мені цікавою. Отже, хто не читав…подумайте про те, чи хотіли б ви того. Я не шкодую, що тепер така книжка в моїй бібліотеці.
5. Ірвін Ялом «Ліки від кохання та інші оповіді психотерапевта»… Напевно моя фаворитка місяця. Я просто зворушений не тільки самим підходом до терапії Ялома, але і манерою передачі вражень про свою роботу та взаємодію із пацієнтом. Здається, що я готовий читати від нього все, що бодай перекладено. Він не тільки закоханий та добре обізнаний на психотерапії, але і вміє закохатив неї читача – і це підбурює до дослідження власного життя, переживань та взаємодії з людьми. Фрази, що зачепили мене найбільше… «Лише тоді, коли під час терапії залучають глибокі емоції, вона стає потужною силою, здатною щось змінити.» «Останній подарунок, який батько може зробити своїм дітям, це навчити їх дивитися у вічі смерті з усім самовладанням…» Ну, і ще одна, аби не переписати всю книжку сюди – така: «Думка, що комусь із нас слід було зробити більше, ніж він міг зробити, відбивається в бажанні контролювати неконтрольоване.»

Comments